У статті розглядається інститут міжнародного представництва Європейського Союзу, , зокрема стверджується, що, незважаючи на суттєві зміни в організації зовнішньої діяльності та розподілі повноважень між ключовими гравцями після Лісабонської угоди, міжнародне представництво ЄС залишається потрійним.