В статті запропоновані дві моделі оптимізації структури економіки регіону, що характеризують два різні підходи до вирішення регіональної еколого-економічної проблеми. Перша задача - максимум корисності продукції при лімітах на викиди забруднювачів. Друга задача - мінімум шкоди від викидів забруднювачів при забезпеченні заданого випуску продукції. Основу задач складає класична модель Лєонтьєва-Форда балансу продукції та балансу забруднювачів.
