Розглянуто погляди Лесі Українки на проблеми міжлітературної комунікації. Обгрунтовується думка, що літературно-критичні міркування авторки "Кассандри" та "Камінного господаря" про стимулюючу роль інонаціональних імпульсів у поступі української літератури на зламі віків суттєво посприяли її власному становленню як письменниці модерного типу художнього мислення та мали важливе значення для подальшого формування концепції національного літературного розвитку