Досліджується зміст творчого діалогу В. А. Роменця із М. Г. Ярошевським і С. Л. Рубінштейном, визначається місце діалогу в становленні творчості В. А. Роменця, характеризується шлях, пройдений ним після діалогу, оцінюються спроби порівнянь теорії В. А. Роменця з теоріями С. Л. Рубінштейна та О. М. Леонтьєва, висвітлюються позиції метатеоретичного аналізу в психології. Творчий діалог розуміється як механізм психологічного пізнання в єдності його історичної, логічної і власне психологічної сторін, як підгрунтя принципу доповнюваності у цьому багатоскладовому процесі.
