Такі поняття, як "десекуляризація" та "постсекулярність" сьогодні набули досить значного поширення. Швидше, поняття десекуляризації й постсекулярності перетворилися на елемент інтелектуальної моди, ознаку обізнаності з новітніми віяннями у сфері гуман. знань і усвідомлення основних тенденцій розвитку сучасного людства. Такий стан речей породжує небезпеку автоматичної легітимізації цих понять, а також того, що вони позначають. Десекуляризація та постсекулярність визнаються об"єктивно існуючими процесом та явищем відповідно; їх сутність полягає у своєрідному "конкордаті" між світською культурою та релігією; цей "конкордат" влаштовує як віруючих, так і атеїстів і, загалом, відповідає духові нашого часу, однією із парадигмальних установок якого є плюралізм.
