У статті розглядається вплив позаекономічних чинників на стійкість національних економік України, Росії, Білорусі та Молдови. Три перші з цих країн вступили до періоду незалежного розвитку як найбільш економічно розвинуті частини колишнього СРСР і за деякими показниками виробництва продукції випереджали більшість капіталістичних держав світу. За чверть віку їх суверенного існування вони суттєво погіршили свої позиції у світових економічних рейтингах. За рівнем свого економічного розвитку (ВВП на душу населення) лише Росія увійшла до першої сотні держав світу, інша західні нові незалежні держави займають у світових рейтингах набагато нижчі місця. Головною причиною такого відставання є імітація ринкових реформ у цьому регіоні. Але разом з тим на уповільнення темпів економічного розвитку всіх чотирьох країн особливо вплинули суттєві соціальні проблеми у житті їх громадян, а також нестійкість або консервативна стійкість політичних систем. Можливості забезпечити підвищення стійкості національної економікикожної з європейських країн СНД на основі її модернізації зосереджені саме у політичній сфері – у широкомасштабній демократизації суспільного життя на основі формування громадянського суспільства. Автор підкреслює, що неможливо подолати економічну ім&ітацію лише економічними інструментами. Для створення ефективної моделі національних економік європейських країн СНД необхідно також використати структури соціальної та політичної модернізації.
