В статті розглядається метафізичне вчення у філософії І. Гізеля, яке відобра-
жає погляди мислителя на низку проблем та були актуальними для західноєвро-
пейської філософії XVII–XVIII ст. Серед них можна виокремити, зокрема, питання
про природу та розподіл сутнього, проблему універсалій, матерії та форми. Осми-
слення даних проблем, порушених в трактаті, потребує глибокого проникнення,
адже лише таке проникнення дає змогу з"ясувати витоки у філософському курсі
метафізичної побудови, створеної І. Гізелем на основі поширених на той час тео-
ретичних напрацювань відомих вчених.
The article is devoted to the metaphysical studies in Gizel"s philosophy which
represents the scientist"s views of the problems that were topical in Western European
philosophy in XVII-XVIII ages. Among them the question of essences distribution, the
issues of universals, substance and form can be singled out.
