Стаття присвячена розгляду теоретичних аспектів визначення інформації як об"єкта цивільних прав; дослідженню термінологічного апарату в галузі інформаційних відносин; окресленню концепції методології юридичної регламентації відносин в інформаційній сфері. У статті з позиції юридичної доктрини проаналізовано поняття інформації та систему регулювання інформаційних відносин, невід"ємною частиною яких є відносини інтелектуальної власності, зроблено висновок про поширення на регулювання інформаційних відносин як загальних положень ЦК України, так і окремих норм цивільного законодавства. На підставі дослідження резюмується, що інформація завжди повязана з інтелектуальною діяльністю і може мати будь-які форми зовнішнього відображення, придатні для сприйняттяособою безпосередньо або за допомогою технічних засобів. Як результат інтелектуальної діяльності інформація може існувати як самостійний об"єкт, так і у формі результатів творчої діяльності, що охороняються системою права інтелектуальної власності.