У статті розглядається образ Києва у києворуській літературі й творчості київських поетів-неокласиків (М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Ю. Клена). Доводиться, що Київ у літературі Київської Русі постає як християнський, культурний, освітній, державницький центр. Для неокласиків Київ - джерело краси, постає через опозицію "минуле - сучасне", і поети віддають перевагу минулому. Порівнюється, як розуміється Київ середньовічними книжниками і поетами ХХ ст.
В статье рассматривается образ Киева в киеворусской литературе и творчестве киевских поэтов-неоклассиков (М. Зерова, М. Драй-Хмары, П. Филиповича, Ю. Клена). Доказывается, что Киев в литературе Киевской Руси предстает как христианский, культурный, образовательный, государственнический центр. Для неоклассиков Киев - источник красоты, предстает через оппозицию "прошлое-настоящее", и отдают предпочтение прошлому. Сроавнивается, как понимают Киев средневековые книжники и поэты ХХ в.
This article deals with the image of Kiev in the Old Rus" KievanLiterature and creative work of the Kyiv Neoclassicists (M. Zerov, M. Drai-Khmara P. Philipovich, Y. Klen). The author argues that Kiev in the Old Rus" Literature is a Christian, cultural, educational, statist centre. For Neoclassicists Kiev is a sour&ce of beauty, appears as opposition of "past - present" and they prefer past to present. The author makes comparative analysis of the images of Kiev in the Old Rus" Kievan Literature and creative work of poets of XX century.
