Степові племена Середньої Азії взяли активну участь у зародженні в тюркському мистецтві стилю, що зображав кочовий спосіб життя та тваринництво. Після 7-го ст. до н.е. цей вид мистецтва привертає до себе увагу в Середній Азії. У Середній Азії описи людей та тварин постійно функціонували у символічних цілях. Культ шаманів, тотеми та астрологія були основою та джерелом натхнення для створення цих фігур у мистецтві. Починаючи з ранніх періодів, в тюркському мистецтві шляхом зображення процесів кування металу, збору бавовни, виробництва сідел та іншого приладдя для їзди верхи тощо спостерігається зображення таких тварин, як лев, бик, олень, вовк, леопард, орел, гірська вівця тощо. Наприклад, у гунів такі хижі тварини, як леопард, тигр, лев, символізують день, а такі парнокопитні тварини, як олень, гірська коза та бик, - ніч. У мистецтві кочівників Середньої Азії серед найоригінальніших і найуживаніших мотивів є мотив зображення оленя, який був символом неба. Існувало вірування, що він перевозить душі в потойбічний світ. Гірський козел та олень у 1000 році до н.е. спочатку були символами для усіх кочових племен Євразії. В усіх творах мистецтва кочових народів Середньої Азії зустрічаються назви згаданих тварин першої групи у 12-тваринному календарі, і &ці ж тварини описуються у витворах мистецтва. У доповіді аналізуються ті витвори, які містять опис та зображення символічних фігур таких тварин, як олень, бик, корова, вівця, коза та ін.
