Якон (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.) - багаторічна рослина родини айстрових. Традиційно вирощують у північних і центральних Андах від Колумбії до північної Аргентини. Нещодавно якон було інтродуковано в Україні та досліджено в ньому вміст фруктоолігосахаридів (ФОС) і фенольних сполук. Було показано, що листки якона містять значну кількість фенольних сполук (протокатехова, хлорогенова, кавова, ферулова (сліди) та розмаринова кислоти), а також багаті на сесквітерпеновий лактон - енгідрин і смалантадітерпенові кислоти A, B, C, D. Кореневі бульби якона містять фенольні сполуки, переважну частку яких становить хлорогенова та кавова кислоти. Вони є багатими на незамінну амінокислоту триптофан. Головною цінністю кореневих бульб якона як джерела біологічно активних речовин є те, що вони у своєму складі містять ФОС. Зокрема, було показано, що вміст інуліну сягає 60%, він легко засвоюється організмом. У статті наведені дані про вплив водних екстрактів листя і коренів та суспензій порошку кореневих бульб якона на стан системи еритрону щурів за умов експериментального цукрового діабету (ЕЦД). У результаті проведених нами досліджень показано виражений гіпоглікемічний ефект листя та кореневих бульб якона у вигляді як екстрактів, так і суспензій. Пато&генез цукрового діабету супроводжується суттєвою зміною фізичних, біохімічних і морфофункціональних властивостей еритроцитів. Застосування досліджуваних екстрактів і суспензій за умов ЕЦД має позитивний коригуючий ефект на систему еритрону, зумовлююч&и зменшення кількості та добової продукції ретикулоцитів і зростання стійкості мембран еритроцитів до дії кислотного гемолітика. Поєднання гіпоглікемічного ефекту і нормалізуючого впливу на показники периферичної крові екстрактів та суспензій якона є& підставою для рекомендації цієї рослини як основи для створення препаратів комплексної терапії ускладнень цукрового діабету.