У статті розглядається специфіка використання концептів sensus, ratio та intellectus в антропології Геймерікуса де Кампо та їх розгортання у спадщині його учня Миколи Кузанського. Шляхом етимологічного та герменевтичного аналізу тексту та здійснення перекладу з латини автор аналізує використання Геймерікусом метафори "дзеркальності", його ставлення до відповідних когнітивних концептів у Платона та Арістотеля і робить висновок, що для Геймерікуса призначення людського розуму - утворити дзеркальний образ(ymaginem specularem) у божественній частині інтелекту (intellectus), і саме в цьому дзеркальному образі людина зможе "побачити" своє онтологічне підґрунтя - Божественну Сутність, до якої вона є причетною. Такий аналіз "Трактату про вічність" Геймерікуса дає змогу глибше зрозуміти онтологічний базис традиції співвідношення sensus, ratio та intellectus у Миколи Кузанського.
В статье рассматривается специфика использования концептов sensus, ratio и intellectus в антропологии Геймерикуса де Кампо и их развитие в наследии его ученика Николая Кузанского. Через этимологический и герменевтический анализ текста и перевод с латыни избранных цитат автор анализирует использование Геймерикусом метафоры "зеркальности", его отношения к соответствующим когнитивн&ым концептам у Платона и Арістотеля и делает вывод, что для Геймерикуса назначение человеческого ума - создать зеркальный образ (ymaginem specularem) в божественной части интеллекта (intellectus), и именно в этом зеркальном образе человек сможет "уви&деть" свой онтологический фундамент - Божественную Сущность, частью которой он является. Такой аналіз "Трактата про вечность" Геймерикуса дает возможность глубже понять онтологический базис традиции соотношения sensus, ratio и intellectus у Николая К&узанского.
The article deals with specificity of the use of the concepts sensus, ratio and intellectus in anthropology Heymericus de Campo and their deployment in the inheritance of his pupil Nicholas of Cusa. Actually the general public know only t&he author of De docta ignorantia, - while his teacher, quite famous at that time Heymericus theologian, is known mainly German researchers of mystics and, moreover, in a very narrow way. It can be stated also almost complete lack of of translations o&f works Heymericus Slavic languages. By etymological and hermeneutic text analysis and making translations in Latin favorite quotes the author concludes that even considering the very significant differences in their anthropological concepts and epis&temological constructions, Heymericus de Campo and Nicholas of Cusa are quite unison in one: the intellect present in the human potential but it is necessary to cultivate it, approaching the maximum relevance, which is the same God. It"s analyzed the& use of the "specular" metaphor of Heymeriсus de Campo, his relation to the relevant cognitive concepts in Plato and Aristotle. Based on this, the author concludes that Heymericus de Campo purpose of the human mind - to create a mirror image (ymagine&m specularem) in the divine part of our intellect (intellectus), and that is the mirror image of the people will be able to "see" their ontological basis - the Divine Essence, to which they are implicated. Such analysis "Treatise of eternity" of Heym&eriсus enables a deeper understanding of the ontological basis of the tradition of correlation sensus, ratio and intellectus in Nicholas of Cusa.
