"...У роботі викладено результати комплексного аналізу понад півтисячі наддніпрянських весільних наспівів із 13-складовим віршем 4+4+5 і принципово ямбічною ритмікою, що в обряді пов"язані з моментами "прощання-відчуження". Джерельною базою, що дозволила сформувати необхідний для коректних статистичних узагальнень масив етномузичної інформації, стали передовсім польові матеріали з передстепового Правобережжя, зібрані у фольклорних експедиціях 1980-х - 2000-х років; залучаються також - за критичного підходу - відомості з дорадянських видань та окремі факти, розпорошені в публікаціях пізнішого часу. Наведено аргументи на користь того, щоби вважати досліджувану групу наспівів окремим самостійним мелотипом, а не лише і виключно (як то було дотепер в українській етномузикологічній літературі) "формою другого покоління", різновидом, похідним від базового весільного восьмискладника 5+3. Розглянуто генезу (етапи утворення) типу V4452, виявлено його усталену музично-граматичну норму, описано засоби можливих модифікацій/трасформацій та їх локалізацію в межах передстепового Правобережжя, зокрема осередки побутування колосально розспіваних версій. Окреслено ареал даного мелотипу на етномузичній мапі України. Окрім діалектно-стильового ракурсу в доцільному об&сязі висвітлено особливості поетики та етнографічний контекст. Останнє дозволяє говорити про внутрішньожанрову атрибуцію типу у зв’язку з його функцією в обряді, а також провести деякі виразні міжжанрові (а де в чому і міжнаціональні) паралелі".
