Поширення кількох професійних освіт є соціально-економічним явищем, яке демонструє співпрацю сфери професійної освіти та ринку праці. Теоретичним підґрунтям пояснення явища є вибір особою майбутньої професії. Поведінку абітурієнтів характеризує теорія раціональності. Раціональність вибору особою професійної освіти визначається затребуваністю роботодавцем спеціальності і освітнього рівня, задекларованих у дипломі. Наявність кількох професійних освіт передбачає їх конфігурацію. Критерієм раціональної поведінки особи щодо вибору освіти обрано витрачений на освіту час відносно професійних функцій. Основу раціонального вибору особою професійної освіти становлять: теорія ігор, соціальна зумовленість, біологічний відбір.
Наявність у працівників кількох професійних освіт віднесено до побічних явищ у сфері соціально-трудових відносин. Незатребуваність професійних знань, умінь і навичок породжує в особи девальвацію освітніх цінностей. В особи може виникнути зневага та розчарування у національній системі знаньяк низькорезультативному засобу освоєння професії. Люди нехтують спеціальністю за дипломом про освіту не тому, що розчарувалися у професії, а тому, що не змогли знайти роботу за фахом або їх не влаштовує розмір оплати праці. Мало осіб, хто поступав і& вчився у коледжі або в університеті, свідомо знаючи, що не працюватиме за фахом. У більшості випадків освоєння нової професії є вимушеним заходом. Підіймати рівень раціональності вибору особою освіти слід за допомогою інформованості молоді щодо проф&есійно-кваліфікаційній структури ринку праці.
