"Висвітлено основні етапи життя та творчості Володимира Андрійовича Кабачка (1892–1957). Сучасне українське національно зорієнтоване суспільство має безліч аргументів задля усвідомлення власних духовних витоків. Особлива роль у зв’язку з цим належить кобзарству як національному історико-культурному й
мистецькому феномену. Історія українського кобзарства має ще багато білих плям, причина яких коріниться в радянському минулому України. Найбільш трагічними в історії кобзарства стали 20-30-ті роки ХХ століття. Перебуваючи в жорстокий умовах репресій та переслідувань народні митці-бандуристи продовжували працювати й сповідували високий професіоналізм як основний
критерій життєтворчості. У когорті відомих бандуристівпрофесіоналів чільне місце належить одному з фундаторів української професійної школи бандури Володимиру Андрійовичу Кабачку. Діяльність митця в умовах тоталітарного режиму стала справою гідності усього його життя. Нині особистість Володимира
Кабачка залишається малодослідженою, водночас вагомість його спадщини та творчих здобутків, є беззаперечною. Упродовж життя музикант наполегливо працював над удосконаленням традиційного народного інструмента, упроваджуючи нові форми його сценічного звучання, послідовно й наполегливо доводив дієздатн&ість бандури на професійній сцені. Багатолітня діяльність В. Кабачка заклала надійні підвалини розвитку вітчизняної школи ансамблевого виконавства, а теоретична праця «Школа гри на бандурі» стала істотним внеском у справу становлення як самодіяльного&, так і професійного мистецтва бандуристів в Україні".
