У статті розглядається діяльність Філіпа Меланхтона по реформуванню шкільної освіти у Німеччині на початку XVI ст. на основі навчального плану для школи Ейслебену (1525 р.). Нами була здійснена спроба дослідити кілька важливих завдань, які ставив перед собою Меланхтон, щодо створення особливого навчального простору, де б виховання учнів ґрунтувалось на побожності й ученості (pietas et eruditio). Також необхідно було з"ясувати співвідношення релігійного та гуманістичних компонентів в навчальних планах, та які вимоги ставилися до викладачів у нових школах.
Було з"ясовано, що особливістю викладання релігійних дисциплін було те, що вони не були в переліку регулярних занять, викладалися лише у неділю, не передбачали жодного контролю, а методика навчання полягала в читанні і поясненні текстів учителем. Було доведено, що, по-перше, навчальний план є важливим для розуміння ідей молодого Меланхтона-гуманіста, який відмовився від колишньої церковної системи шкільної освіти й прагнув повернути школі притаманніїй функції: давати освіту і виховання. Тому гуманіст свідомо дистанціюється від упровадження традиційної теології і теології лютеранської. По-друге, Меланхтон в умовах розколотої за релігійними ознаками Німеччини намагався убезпечити школу від теолог&ічних диспутів, та частково відокремити школу від церкви. Він передбачав обережну інтеграцію релігійного компоненту у шкільні плани: в обмеженому вигляді, з урахуванням умов розколотої за релігійними ознаками Німеччини. Проте, вважав гуманіст, навіть& у обмеженій формі уроки релігії могли б поряд зі studia, забезпечити майбутнім урядовцям, чиновникам, управлінцям, учителям і пасторам необхідну частку pietas.
Також було з"ясовано, що важливе місце в педагогіці Меланхтон надавав індивідуальному пі&дходу та врахуванню психофізичних й інтелектуальних особливостей учнів, що можна вважати зародженням педагогічної психології.
In this paper, we focused on the plan for the school of Eisleben (1525) by Philipp Melanchthon, which reveals the main tren&ds of the Melanchthonian school reform in the early 16th century. We have outlined several important tasks set by Melanchthon to create a special educational space based on pietas and erudition. It is important also to clarify correlation between rel&igious and Humanist elements in school plans and to highlight requirements for teachers in the newly founded schools.
As we have found out, religious studies were scheduled only for for Sunday. Students were not expected to pass any tests; they only& had to listen to the teacher"s explications.
It was shown that, firstly, this school plan is essential for understanding of the young Melanchthon-humanist"s ideas, who renounced the former church school system and tried to restore inherent to schoo&l functions: to provide education and ethical upbringing. This is why the humanist take distance from theology - as from a Catholic one, so from a Lutheran.
Secondly, Melanchthon tried to protect school from theological disputes, which were inevitab&le in confessional heterogenic Germany. This is why it was important to separate school from church. Melanchthon envisaged a careful integration of the religious component in school plans. The humanist supposed that this reduced religious lessons wer&e provide future politicians, officials, teachers and pastors with pietas alongside studia.
Melanchthon also assigned an important place to an individual approach to education and upbringing of students, which would take into consideration their psy&chophysical and intellectual peculiarities. In our opinion, it can be regarded as beginnings of the pedagogical psychology.
