На основі соціологічного опитування виборців та первинного аналізу даних виявлено протиріччя й об’єднавчу спільність, досягнення та прорахунки у виборчих процесах і соціально-економічному розвитку держави. Акцентовано увагу на твердженні «якісна стратегія розвитку дає змогу гармонізувати різні цілі, дає можливість порівняти різні варіанти розвитку фінансів підприємства і, на підставі отриманої інформації, вибрати оптимальні шляхи його перспективної діяльності». Виділено специфічні особливості та закономірності даного процесу за умов перманентних виборчих процесів у державі. Запропоновано класифікувати причини гальмівних процесів у сфері соціально-економічного розвитку суспільства та їх взаємозв’язки з виборчими процесами. Проблему розглянуто як в державних, так і регіональних, галузевих розрізах, а також за умов адміністративно-територіальної реформи. Встановлено взаємозв’язки виборів президента і в органи місцевого самоврядування з ефективністю розвитку як виробництва, так і території об’єднаної громади у державному контексті. На цьому тлі засвідчено певні тенденції цього процесу. Запропоновано використання інноваційних підходів до забезпечення ефективності соціально-економічного розвитку підприємств і виборів та формування на цій основі стратег&ії реалізації концепції відповідальності в умовах адміністративно-територіальної реформи в Україні, відповідно європейських вимог і стандартів. Доведено, що на ефективність суспільного виробництва впливає процес агітаційно-виборчої компанії держави.
