Релігійне районування території будь-якої держави чи ї ї частини є досить важ ливим завданням сучасної суспільної географії, так як дозволяє краще простежити спільні конфесійні риси на окремих територіях та розробляти державну стратегію розвитк у міжконфесійних та державно-конфесійних відносин та взаємин, а також запобігання виникненню релігійних конфлік тів різних видів, підтримці соціального служіння церков різних конфесій, напрямів та течій. Метою написання даної статті було передбачено аналіз існуючих схем релігійного районування території України, а також удосконалення методики його проведення та застосування на прак тиці. У даній статті проаналізовано попередньо проведені схеми сакрального (релігійного) районування території України, що представлені в працях суспільних географів; обґрунтовано методик у проведення конфесійного районування території України, виділено основні його принципи та критерії. Методика проведення релігійного районування базувалася на співставленні конфесійної струк т ури та показників релігійної ак тивності населення, а саме індексу релігійної мозаїчності, показників забезпеченості населення і поселень громадами різних конфесій, напрямів та течій. Нами обґрунтовано поділ території України на конфесійні райони та підра&йони. Внаслідок проведення наукових досліджень згідно розробленої методики, нам вдалося виділити в Україні 6 конфесійних районів, а саме: Західноукраїнський (Волинський, Галицький, Подільсько-Буковинський та Закарпатський підрайони), Волино-Подільськ&ий, Придніпровсько-Столичний, Центрально-Причорноморсько-Кримський (Кримський підрайон), Східний та Північно-Східний. Саме таке районування дозволяє краще простежити переважаючі конфесії та їх співвідношення з метою врахування особливостей управління& на місцевому та державному рівні.
The paper presents the review of previously made schemes of sacral (religious, confessional) regionalization of the territory of Ukraine, presented in the works of human geographers. Taking into account these ela&borations, their advantages and deficiencies, the author proposes own methodology of confessional regionalization, including its basic principles and criteria. Confessional regions, sub-regions, areas and localities are proposed to be the units of co&nfessional regionalization of the territory of Ukraine. The developed methodology allowed identifying 6 confessional regions in Ukraine, with 2 of them further divided into sub-regions. This approach to regionalization allowed better trace regional p&atterns of confessional structure, including dominant confessions and their relationships. The necessity of this study is dictated by the need to develop a state strategy for the development of inter-confessional and state relationships, as well as t&he implementation of the state regional policy in the field of religion in certain regions of Ukraine. The proposed methodology of confessional regionalization can be adopted for other countries or their parts.
