Стаття присвячена аналізу перспективи обгрунтування ідеї та наукової концепції українсько-польського мовного пограниччя, що розглядається автором як інтелектуальний культурний і географічний ареал, який породжує дифузію мов, культур, способу життя. Соціокультурні взаємини, що складаються історично, виражаються в різних формах культури. Передусім у мові, яка пластично відбиває впливи інших мов, збагачуючи їх новими мовними одиницями, впливаючи на різнорівневі вияви специфічних форм слова. Проблема українсько-польського мовного пограниччя розглядається у статті з проекцією на коло наукових інтересів польського професора-україніста Михайла Лесіва. Дослідник послідовно опрацьовував наукову концепцію позитивного впливу на розвиток мов українсько-польськогопограниччя, розглядаючи конкретні вияви впливу у граматиці, фонетиці, ономастиці, розвитку стилістичного потенціалу польської та української мов. Важливою для розуміння перспективи концепції є ідея Михайла Лесіва про вплив не лише польської мови на українську, але й української мови на польську в культурно-мовному пограниччі. Автор статті твердить, що такий погляд є перспективним, адже дозволяє говорити про взаємозбагачення мов, культурну ентропію народів, об"єднаних добросусідством. Концептуальні і&деї Михайла Лесіва аргументуються численними публікаціями (понад 1000 публікацій), в яких досліджуються фактологічні характеристики мовного пограниччя, а також історичний розвиток української мови. Аналізуються різні форми і рівні мови, її функціонал&ьний потенціал в писемній культурі та діалектному середовищі. Зауважується, зокрема, на ономастичних розвідках Михайла Лесіва, можливостях їх розгортання в сучасних дослідженнях із процесів розвитку літературних мов. Культурологічна спадщина Михайла &Лесіва деталізує, насичує фактичним матеріалом концепцію культурного простору українсько- польського мовного пограниччя, вибудовуючи перспективу мовних контактів і добросусідства двох слов"янських народів.
The article is devoted to the analysis of t&he perspective of the idea and scientific concept of the Ukrainian and Polish language frontier, which is considered by the author as an intellectual cultural and geographical area that generates the diffusion of languages, cultures, and lifestyles. &Sociocultural relations, which are formed historically, are expressed in different forms of culture. Language reflects the influences of other languages, enriching them with new linguistic units, influencing various levels of expression of specific f&orms of words. In the article, the problem of the Ukrainian and Polish language frontier is considered with a projection on the range of scientific interests of the Polish professor, Mykhailo Lesiv. The researcher consistently worked out the scientif&ic concept of the positive influence on the development of the languages of the Ukrainian-Polish borderlands, considering the concrete impacts of grammar, phonetics, onomastics, and the development of the stylistic potential of the Polish and Ukraini&an languages. The idea of Mikhail Lesiv about the influence not only of the Polish language on Ukrainian but also of the Ukrainian language in Polish in the culturallinguistic boundary is important for understanding the perspective of the concept. Th&e author of the article states that this view is promising because it allows us to speak about the mutual enrichment of languages, cultural entropy of peoples, united by good neighborliness. Conceptual ideas of Mykhailo Lesiv are argued by numerous p&ublications (over 1,000 publications), in which the factual characteristics of the language frontier are investigated. The historical development of the Ukrainian language from the point of view of M. Lesiv is considered. Different forms and differen&t languages, its functional potential in written culture and dialectal environment are analyzed. It is noted, in particular, on the onomastic intelligence of Mikhail Lesiv, the possibilities of their deployment in modern studies on the development of&
