У статті досліджуються питання позааудиторної діяльності студентів в умовах університету. Аналізуються дефініції "діяльність" та "позааудиторна діяльність". На основі аналізу різних підходів зроблено висновок, що "діяльність" - це системне поняття, притаманне суто людині, яке розкриває її ставлення до себе та оточуючого середовища, а також є ціленаправленою й усвідомленою формою перетворень, завдяки чому людина розкриває свій творчий потенціал. Зроблено висновок про відсутність єдиного підходу до визначення сутності позааудиторної діяльності у педагогічній літературі. Здебільшого дослідники ставлять в один синонімічний ряд поняття "позааудиторна діяльність" та "позааудиторна робота". Виокремлено характеристики позааудиторної діяльності університету, зокрема: здійснюється у позанавчальний час, має відношення до сфери вільного часу і є особливою формою його організації; відрізняється від навчальної за змістом і принципами організації; є особливим соціокультурним середовищем, яке створює умови для саморозвитку, соціальної самоідентифікації особистості, для реалізації нею власних природних задатків та здібностей. Зазначено, що позааудиторну діяльність можна поділити на позанавчальну діяльність та позааудиторну виховну діяльність. З огляду на це, наво&дяться форми позааудиторної діяльності зі студентами у вищому навчальному закладі. Закцентовано увагу на тому, що підготовку курсових, дипломних та магістерських робіт, проходження виробничої практики, не можна відносити до позааудиторної діяльності,& оскільки ці види роботи є складовою навчального процесу і передбачені навчальними планами підготовки майбутніх менеджерів. Обгрунтовується ефективність та важливість використання позааудиторної діяльності університету як ціннісної та змістової основ&и у процесі формування професійної культури майбутніх менеджерів.
