"Новели Олесь Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому почуттями та емоціями. Поетична новела «Модри Камень» (1946)- про світле почуття любові, що спалахнуло всерці радянського солдата до словацької дівчини Терези - почуття, яке так трагічно обірвалось, не встигнувши й розцвісти. «Модри Камень» - гімн любові молодих сердець - українця і словачки".
