Здійснено історіографічний аналіз досліджень українських науковців П. Маценка, К. Шамаєвої, Д. Болгарського, Н. Костюк, І. Савченко, О. Ткаченка, які працювали над відновленням історії церковного співу у Києво-Печерській лаврі. Досліджено їх основні публікації з цього питання та з"ясовано, що найбільше уваги приділялося лаврському розспіву, а саме: історії його виникнення, створення нотних видань Ірмолоїв та Обіходів, виконання хором півчих і поширення по усій Російській імперії. Зроблено висновки, що лаврський розспів став унікальним музичним надбанням свого часу, яким послуговується увесь православний світ до сьогодні, а дослідження церковного співу, як окремої теми в історичних працях, стає науковою потребою.
