Розглядаються аналітичні тенденції в українському словотворенні, зростання в ньому аглютинативних ознак: послаблення регулярних чергувань на морфемних швах, спеціалізація суфіксів на вираженні одного значення, наближення словотворчих значень деяких суфіксів та префіксів до граматичних, збільшення кількості основ, що вільно сполучаються з іншими основами і виконують роль своєрідного семантичного кліше, що відносить різнорідні явища до однієї предметної галузі.
