Поняття «освітня послуга з підвищення кваліфікації» не має чіткого наукового й нормативного визначення, що ускладнює процедуру оцінювання якості таких освітніх послуг. У статті на основі комплексного погляду на природу освітньої послуги та з використанням методів порівняння, аналізу, синтезу й узагальнення визначається зміст зазначеного поняття та характеризуються основні параметри для оцінювання якості послуги з підвищення кваліфікації. Вказується, що з позицій діяльнісно-функціонального підходу освітня послуга з підвищення кваліфікації педагогічного працівника є визначеною законодавством, освітньою програмою та/або договором, діяльністю уповноваженого представника виконавця з надання нематеріального блага, яке має визначену вартість, за замовленням отримувача (фізичної особи, юридичної особи) для задоволення професійних потреб, визначених планом підвищення кваліфікації закладу чи потреб конкретного замовника, що формалізовані в очікуваних результатах навчання. Освітня послуга грунтується на інваріантних вимогах державної освітньої політики та варіативності вибору тематики, спрямованої на розвиток професійних компетентностей, згідно з узгодженими педрадою результатами самоаналізу педагогічного працівника.
