У статті аналізується роль латино- і польськомовної національної літератури у становленні українського ренесансного класицизму, що спирався на ідеали античного, середньовічного національного та тогочасного європейського письменства, на теоретичні узагальнення Платона, Аристотеля, Горація, на ренесансні поетики і риторики. Особливу увагу приділено гуманістичній та класицистичній тематиці, ідейності й проблематиці, що представлені у філософсько- інтелектуальній прозі й публіцистиці Станіслава Оріховського, котрий заклав міцні підвалини для входження національної літератури, культури, ідеології та політики в загальнноєвропейське річище на правах рівності та самобутньої достатності.