Статтю присвячено осмисленню специфіки соціальної місії і стану легального закріплення адміністративної правосуд"єктності радників в органах державної влади й органах місцевого самоврядування. Установлено, що ангажемент кандидатів на посади радників здійснюється у контексті забезпечення наукового супроводу формування і реалізації державної політики, імплементації кращих управлінських практик, пошуку оптимальних управлінсько-правових алгоритмів вирішення колізій, підвищення якості підготовки управлінських рішень суб"єктами владних повноважень. Констатовано необхідність новелізації вітчизняного службового законодавства з метою конкретизації функцій, основних завдань і повноважень радників, артикуляції базових кваліфікаційних вимог до кандидатів на посади радників, чіткого визначення правових основ взаємодії радників із кар"єрними публічними службовцями та комунікації з інститутами громадянського суспільства, артикуляції морально-етичних імперативів службової діяльності радників.
The article is devotedto understanding the specifics of the social mission and the state of legal consolidation of the administrative legal personality of councilors in public authorities and local governments. It is emphasized that the problem of selection of candidates &for the positions of advisers to the heads of public authorities is the subject of
lively discussion, as a rather controversial collective image of the adviser has formed in the public consciousness. This is due to his belonging to officials who hol&d a particularly responsible position and perform official duties in the presence of a high level of corruption risks. It is established that the commitment of candidates for advisers is carried out in the context of providing scientific support for &the formation and implementation of public policy, implementation of best management practices, finding optimal management and legal algorithms for resolving conflicts, improving the quality of management decisions. The urgent need to improve the dom&estic service legislation by adopting a special law on patronage service in order to unify the legal framework for the organization and operation of patronage services. First of all, it is necessary to normatively enshrine the right of specific publi&c authorities to establish a patronage service, to provide an exhaustive list of patronage service positions for each of these bodies, to provide the right of equal access to patronage service, to introduce a single mechanism for selection and appoin&tment of patronage service employees. professional achievements and personal business qualities, to differentiate their powers depending on the specifics of public authority of individual officials, which create patronage services. There is also a ne&ed to specify the functions, main tasks and powers of advisers to heads of public authorities, articulation of basic qualification requirements for candidates for advisers, clear definition of legal bases of interaction of advisers with career civil &servants and communication with civil society institutions, articulation of moral and ethical imperatives. official activity of advisers.
