У зв"язку з аномальними змінами в режимі ґрунтових вод за останні 5 років постало питання про адекватність та ефек - тивність існуючих методів прогнозування їхнього рівня . Проаналізовано дані моніторингових спостережень з 1951 р . у вер - хній частині басейну річки Південний Буг . Методом скінчених різниць розраховано питомий підземний стік до річки у створі м . Хмільник . Встановлено , що наприкінці 80- х років минулого сторіччя почала проявлятись 7-8- річна циклічність в коливан - нях рівня ґрунтових вод ( РГВ ) та підземного стоку . Вона добре корелює із циклічністю температури приземного шару пові - тря , та меншою мірою - із циклами місячної суми атмосферних опадів . Натомість зовсім не характерні подібні ритми для сонячної активності , для якої властиві 11- річні та 5-6- річні цикли . Саме на зв"язку із ними ґрунтується геліосиноптичний метод довгострокового прогнозування РГВ . Вірогідно , що температурні зміни , які відбуваються на Землі , здатні порушу - вати закономірну "сонячно зумовлену " циклічність показників режиму ґрунтових вод , тому цей метод прогнозування пере - стає бути ефективним . Оскільки чіткий зв " язок між температурними змінами та сонячною активністю не простежується , найбільш вірогідно , що т&емпературні зміни спричинені діяльністю людини . З 2013-2015 рр ., що започатковують на досліджу - ваній території маловодний цикл для ґрунтових вод , спостерігаються часті аномальні мінімуми в режимі РГВ та трансфо - рмація циклів у бік зменшенн&я ( до 5-6 років ), що може свідчити про кардинальні зміни в характері живлення ґрунтових вод і відновленні їх запасів . Відхилення від 8- річних циклів та різниця у їх тривалості на різних ділянках одного водозбірного ба - сейну пов " язані перед&усім з різницею у РГВ . Як основний метод виділення циклічності застосовано вейвлет - аналіз . За допомогою множинного кореляційного аналізу встановлено , що за останні десятиріччя температура вийшла на домінуючу позицію за впливом на режим ґрунто&вих вод ( за їх рівнів від 1,5 до 4,0 м ). У підсумку відмічено , що виявлені 7-8- річні цикли добре простежуються під час відносно багатовод - ного періоду , спричиненого збільшенням інфільтраційного живлення ґрунтових вод внаслідок почастішанн&я зимових відлиг ( один із достовірних проявів глобального потепління ), а 5-6- річні цикли кореспондуються з маловодними періодами .
Due to the anomalous changes in the groundwater regime over th e past 5 years, the question arose about t&he adequacy and effecti veness of existing methods for predicting their level. The data of monitoring observations from 1951 in the upper part of the Southern Bu g river basin are analyzed. The specific underground runoff to the river in the site o&f Khmilnyk was calculated by the finite difference method. It is established that at the end of the 80s of the last century a 7-8 year cycle began to appear in the fluctuations of the groundwater level (GWT) and groundwater runoff. It correlates &well with the cyclicity of the air temperature, and, to a lesser extent, with the cycles of the monthly amount of pr ecipitation. Instead, such rhythms are not at all typical of solar activity, which is char acterized by 11-year and 5-6-year cycles.& It is in connection wi th them that the heliosynoptic method of long-term prediction of RGV is based. It is likely th at temperature changes occurring on Earth may change the "sun-in duced" cyclicity of GWT, so this method of forecasting becomes i&neffective. As there is no clear link between temperature changes and solar activit y, it is possible that temperature changes are caused by human activity.From 2013-2015, with the beginning of the low water cycle in the study area, t he anomalous &minima in the GWT mode became more frequent and the cycles were transformed in the direction of their reduction (up to 5-6 year s), which may indicate sharp changes in the nature of groundwater storage recovery. Deviations from 8-year cycles and dif&
