Антинаукова концепція про спільне походження українців і росіян давно розвінчана в працях Михайла Грушевського, Вадима Щербаківського та інших дослідників. Адже й справді не можуть творитися однаковими етноси, що перебувають в різних природно-кліматичних умовах, які впливають і на рівень матеріального виробництва. Скажімо, саме на теренах розселення предків українців, де зосереджено велику частку найродючіших чорноземів, у доісторичні часи було можливим хліборобство, яке безпосередньо втягує людину в процес вирощування хліба, що стає для неї головним продуктом споживання. Поряд із забезпеченням людини хлібом це матеріальне виробництво, як і природно-кліматичні умови, особливим чином впливає і на формування менталітету людини. Можливість зберігання й використання протягом тривалого часу зерна для споживання формує в неї впевненість у майбутньому, принаймні до нового врожаю, не спонукає до постійного пошуку засобів для існування. Відтак стабільність у забезпеченні, яка гарантується хліборобством, виробляє спокійну поведінку, розважливість у діях і відповідно в ставленні до навколишнього світу. На формування спокійнішого характеру вплинув і віл як робоча худоба, бо на глибоких чорноземах він є більш потужною тягловою силою для залізного плуга, ніж, &наприклад, кінь, що запрягається в соху на легких супісках. Зрештою, це відбилося на постання чумацтва як окремого промислу українців. Зокрема, саме вони будуть залучені із середини ХVІІІ ст. до вивезення солі через безводні заволзькі степи, оскільки& коні не витримували тривалого шляху, а росіяни не мали навичок роботи з волами. На менталітет предків українців впливає також тепле осоння, притаманне теренам нашого розселення. На це звернув увагу й відомий російський письменник Максим Горький, яки&й мав можливість порівняти особливості природи південного степу та північних лісових просторів. І це дало йому підставу заявити: «Два цілком різні світи! Чи може бути в них однакова психіка, однакова мова, один світогляд, однаковий життєвий лад? Звіс&но, що ні! І етнограф, і філолог, і економіст, і політик, і релігійний досліджувач доведуть це нам з цілковитою наочністю...». Промовистим щодо окремішності українства є також визначення члена Української Центральної Ради Тиміша Олесіюка, що наш наро&д є автохтонним протягом багатьох тисячоліть, а не «бездомним приблудою, що з’явився на Україні невідомо звідки, невідомо чому і для чого, десь у ХІV–ХV ст.».
