Стаття присвячена вивченню рецепцій ісламу та мусульманських культур в українській публічній сфері кінця ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі періодичного видання “Киевская старина:.Проведений аналіз тематичної направленості матеріалів, представлених у часописі, на предмет безпосереднього вивчення мусульманської культури. Виділено роботи, що пов’язані із дослідженням даної проблеми, проаналізовано їхній зміст. Як найбільш показова проаналізована стаття М. Драгоманова “Турецкие анекдоты в украинской народной словесности”, яка демонструє ставлення автора до проблеми вивчення східних культур історіографією кінця ХІХ ст. Встановлено невдоволення дослідника низьким ступенем вивчення культур ісламської традиції його сучасниками та браком прагнення до актуалізації теми серед наукової спільноти. При дослідженні компаративної сторони статті з’ясовано наявність у автора думки про існування значних міжкультурних зв’язків між етнічними групами українців, турків та татар. Надано факти, що зображують позицію М. Драгоманова щодо значення етнічного та культурного факторів на формування народної творчості та відношення між його думкою та поглядами тогочасної науки. Проведений аналіз рецензії на роботу Л. Львова про відносини між Запорожжям та Кримом, що містилась у “&Записках Крымского Горного Клуба”. Встановлено присутність в українській публічній сфері кінця ХІХ ст. ідей про тісний зв’язок українського та татарського минулого та зображено наявність високих оцінок подібних ідей. Висунуто твердження про існування& значного потенціалу щодо подальшого вивчення рецепцій ісламу в українській публічній сфері кінця ХІХ – початку ХХ ст.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
