Політичні структури тісно переплітаються з природними явищами. Приреченість перетворюється на політичний концепт, а політичні стратегії та рішення спрямовуються на те, щоб передбачити катастрофи й уникнути їх. Тож, згідно з основоположною тезою Фергюсона, історію катастроф не можна розглядати окремо від економічної, соціяльної, культурної та політичної історії.