Присвячено системному аналізові найновітніших змін (2021), що відбулися у фразеологічному корпусі української мови, а саме: поява за зразком утрадиційнених та оказіональних моделей нових усталених зворотів; формування гасел, які переживають стадію фразеологізації; видозміна легко ідентифікованих (із мінімальними трансформаціями) та алюзійних (із максимальними трансформаціями) прислів"їв, приказок, крилатих виразів, влучних висловлювань видатних особистостей, майстрів художнього слова, культивованих у різні історичні періоди гасел, перетворення їх на антиприслів"я, антиприказки, антивирази, антивисловлювання, антигасла, що набувають нового змісту, який не збігається за багатьма параметрами з фоновими знаннями, а нерідко й контрастує з ними. Удокладненосхарактеризовано на засадах інтра- й екстралінгвальності фразеологічну модель "числівник тисяча + іменник - синхронно прецедентне ім"я", яка є формально-граматичним плагіатом, послідовно висвітлено її пропріативну еволюцію (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), значеннєву родо-видову специфіку, формування якої детерміноване дією позамовних (політико-фінансових) чинників; установлено ізофункційні відношення, у конституюванні яких беруть участь оніми Тимошенко, Янукович, Порошен&ко, Зеленський (звуко-сполука-субститут Зе у вигляді графічно модифікованих варіацій), субстантивований прикметник Зелений, ад"єктив "зелений" із вторинною оказіональною семантикою посесивності, можливі перифрастичні репрезентації, варіантні модифіка&ти, що постають унаслідок оновлення, скорочення, розширення лексемного складу й різних прийомів внутрішньопаремійного та міжпаремійного контамінування. Розкрито когнітивний механізм коронавірусної фразеології; з"ясовано її конотативний потенціал, пер&едусім пейоративність, вирізнено засоби експлікації її: уживання відонімного прикметника в здрібніло-пестливій або згрубіло-зневажливій формі, написання компонента антропонімної формули з малої літери, залапкованість, вторинна номінація, використання& жаргонної лексики. На цьому тлі вияскравлено дію мовного закону експресивності, креативності народу й окремих його представників, установлено зв"язок між можливими трансформаційними процесами в паремійній сфері та мовною грою і її типовими ефектами &з жанру комічного - кепкування, іронія, сарказм.
The article aims at the systemic analysis of the newest changes (in 2021) that have happened in the phraseological corpus of the Ukrainian language. In particular, the focus is set on the appearance o&f new set expressions on the basis of traditional and occasional patterns; on the formation of mottos that undergo phraseologization; on the changes in easily identified (with minimal transformations) and allusive (with maximum transformations) sayin&gs, proverbs, famous people"s, masters" of the artistic word apt expressions, slogans cultivated in different historical periods and their transformations into anti-proverbs, anti-sayings, anti-expressions, anti-slogans that acquire new senses which &do not coincide with the background knowledge in different parameters and often contradict it. The intra- and extra-lingual analysis allowed thorough characterization of the phraseological model "numeral тисяча + noun - a synchronic precedent name", &which is a formal-grammatical plagiarism. The study logically reveals the proprietary function of this model (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), its meaningful hypero-hyponymic specificity, the forming of which is determined& by the influence of extra-lingual (political-financial) reasons. The research showed iso-functional relations constituted by onyms Тимошенко, Янукович, Порошенко, Зеленський (sound combination-substituter Зе graphically modified in various ways), su&bstantivized adjective Зелений, adjective "зеле- ний" with secondary occasional possessive semantics, as well as possible periphrastic representations, variational modifications that appear as a result of updating, reducing, expanding the lexis struc&
