Присвячено осмисленню ідеї безпеки в міфо-релігійних уявленнях, а також пошуків теоретичних інтерпретацій трансформації феномену "маска", починаючи від первинного значення до сьогодення в умовах COVID-19. Розкрито, що в первісну епоху формувалися характерні уявлення про безпеку, що було зумовлено певним типом світосприйняття та світорозуміння. Первісна людина, освоюючи навколишнє середовище та перебуваючи в умовах загрозливої реальності, намагалася захистити себе, створивши своєрідний оберіг, завдяки якому вона намагалася зберегти свою цілісність. При цьому формувалися певні кодекси поведінки. Міфо-релігійні уявлення засвідчують про формування ідеї безпеки, що зароджувались, виконуючи захисну функцію, регулюючи міжособистісні стосунки та життя суспільства. Виступаючи своєрідною системою світовідчуття, міфо-релігійні уявлення відображали певний рівень ідентифікації людини, її можливості у захисті себе як цілісності. Власне, у міфології віддзеркалюється гармонія між людиною і навколишнім світом, між суспільством і природою. В цьому сенсі вона виступає засобом убезпечення людини від негативних впливів. Особлива увага приділяється питанням застосування різних теоретичних підходів, тим дискурсам, які конструювали міфологічні смисли, релігійні акценти.& Лейтмотивом розглянутого дослідження можна вважати аналітичне зіставлення двох стратегічних векторів осмислення безпеки, які безпосередньо зв"язані між собою. По-перше, вектор, з яким пов"язана поява різноманітних богів, сил, які при всій їх супереч&ливості, нелінійності і різних сферах впливу "нарощували" свою захисну функцію. Друга траєкторія - поява різноманітних міфо-релігійних чинників, виникнення певних засобів як допоміжного чинника захисту людини. У цьому русі також немає лінійного нарос&тання, виникають явища і ситуації, що не мають однозначного визначення - релігія й культура, які переплітаються й засвідчують, що вони чи суспільство мають справу вже з якимось іншим смисловим модусом захисту. Реконструкція міфо-релігійного контексту& дозволила встановити функціональні особливості маски, що розглядаються у співвіднесенні зі смисложиттєвими орієнтаціями людини. З маскою пов"язане формулювання смислів у контексті рефлексувань себе, Іншого і світу загалом.
The article is devoted to& understanding the idea of security in mytho-religious beliefs, as well as the search for theoretical interpretations of the transformation of the mask phenomenon, from its original meaning to the present in terms of COVID-19. It is revealed that in &the primitive era characteristic notions of security were formed, which was due to a certain type of worldview. Primitive man, mastering the environment and being in conditions of a threatening reality, tried to protect himself by creating a kind of &amulet, through which he tried to preserve its integrity. At the same time, certain codes of conduct were formed. Mythological and religious ideas testify to the formation of the idea of security, which originated by performing a protective function,& regulating interpersonal relations and the life of society. Acting as a kind of worldview, mytho-religious ideas reflected a certain level of human identification, its ability to protect himself as integrity. In fact, mythology reflects the harmony &between man and the world around him, between society and nature. In this sense, it serves as a means of protecting man from negative influences. Particular attention is paid to the application of various theoretical approaches, those discourses that& have constructed mythological meanings, religious accents.
This study can be considered an analytical comparison of two strategic vectors of security thinking, which are directly related. First, the vector associated with the emergence of various g&ods, forces, which, despite all their contradictions and various spheres of influence, "increased" their protective function. The second trajectory is the emergence of various mytho-religious factors, the emergence of certain means as an auxiliary fa&
