Стаття присвячена вивченню проблеми харчування, яка є базовою підставою безпеки існування як окремої людини, так і будь-якої спільноти. Перехід до термообробленої їжі є необхідним етапом олюднення людини в процесі її виходження з природи, адже підвищення рівня засвоєння страв забезпечує вивільнення часу на інші види діяльності та, відповідно, їх більш складну спеціалізацію. Тому перетворення "сирого на варене" (К. Леві-Строс), що входить в базову дефініцію гастрономічної практики, передбачає не лише технологію кулінарії (власне операції з їжею), але й процес само-виробництва людини, що має соціальний і космологічний контекст. Цей процес має бути зрозумілий в історичній динаміці. Адже кожна історико-культурна епоха здійснює "продуктову революцію" (Ф. Бродель) та створює власні "смаки раю" (В. Шивельбуш). У новочасних гуманітарних галузях можна говорити про наявний зв"язок між культурними студіями, медіадослідженнями та появою нового напрямку food studies, що активно розвивається на основі існуючих гуманітарних наукових підходів до медіа й гастрономічних практик разом.
Гастрономічні практики, які вплетені у глобальний медіапростір, і гастрономічна культура, яка постає як процес де-диференціації структур повсякденності та медіасередовища, представл&яють собою актуальні предмети культурних досліджень.
The article studies the problem of nutrition, which comes as the basis for the existence security of an individual as well as of any community. The transition to thermo-processed food was a necess&ary stage of humanization in the process of human genesis from nature, as long as the increase in its assimilation provides a time release for other activities and, accordingly, their more complex specialization. Therefore, the transformation of "raw& into cooked" (C. L?vi-Strauss), which becomes a part of gastronomic practice basic definition, implies not only the technology of cooking (the actual operations with food), but also the process of human self-production, which has its social and even& cosmological contexts. We should understand this process within historical dynamics. After all, each historical and cultural epoch makes a "food revolution" (F. Braudel) and creates its own "Tastes of Paradise" (W. Schivelbusch). The new field of fo&od studies, which is actively developing on the basis of existing humanitarian scientific approaches to media and gastronomic practices taken together, presents actual material for cultural studies.
Gastronomic practices engaging into the global med&ia space, and gastronomic culture acting at the present stage as a process of dedifferentiation of the structures of everyday life and the media environment, represent actual objects of cultural studies. This approach reveals such a basic unit of ana&lysis as cultural practice, defined as a routine type of behavior consisting of interrelated elements (forms of culture of presence and culture of meaning, human activity, objects and ways of using them). Cultural practice in a gastronomic dimension &is the process of cooking as an element of self-production of man and community, of the care for themselves and for others. The distinction between mediation as a process of cultural products communication as media production (in this case, people an&d things in the production and consumption of food in the unity of material, social and spiritual dimensions) and mediatization as a process of media hierarchy constructing (which becomes apparent at the level of media formation) is another important& element of the gastronomic practices study in the situation of new media.
