За роки досліджень історичних пластів топонімії України стала помітною значна група місцевих назв із відображенням контактів наддніпрянців із Сирією візантійської доби. Виявлені дані топонімії відповідають також і прізвищам, і словниковим запозиченням із тих же країв, а все разом свідчить про поважну глибину етнічної пам"яті у формах успадкованої нами мови. Київські історики В. Завитневич і О. Соболевський припустили для літописних топонімів Триполь і Хал? пь прототипи Триполіс і Халеб "Алеппо". Ця постановка проблеми та нагадування про її дальшу актуальність у О. Стрижака дали підстави до пошуків методом топонімічного контекстування дальших синхоричних назв з Близького Сходу. Крім Трипілля і Халеп"я ними виявилися назви сіл Дамаски Пл, Демешківці ІФ,Кир"яківка Мк, Кирияківщина См та інші репліки від імовірних прототипів гр. [сирійська мова], ар. [сирійська мова] Dimashq "Дамаск", сир. [cирійська мова], Ya"qub Burd"oyo гр. [ирійська мова] "Кир Яків Барадеї". Виявлення вихідної території в Сирії з концентрацією прототипів цього вектора топонімів України сприяло систематизації наукових уявлень про контакти Наддніпрянщини в долітописний час. Тепер помічено ще одну особливість районних кортежів топонімів цієї групи, яка гранично конкретизує хроноло&гію відображених у них події. Це повторювана просторова близькість до вже вивчених топонімів сирійського вектора цілого нововиявленого "сузір"я" назв від основ Север(ин)-, Ладиг/ж-, Настас/ш-, Мелех/ш-. Сама їхня просторова пов"язаність робить вірогі&дними прототипи названих тут реплік: сир. [Сирі?йська мо?ва], Severus "Кир Север" (Антіохійський), [сирійська мова], [сирійська мова] al-Ldhiq(iye) "Лаодікія Сирійська", [сирійська мова] "Анастасій І", [сирійська мова], malkoyo [сирійська мова] "мел(&е)кити". Адже всі ці поняття пов"язані між собою не просто епохою, а конкретною історичною подією, собором 512 р., який духовно поділив східних християн. Такий тривала увага до конфесійних питань у далекій від Сирії "нашій" Скіфії був би неочікуваним&, якби не раннє свідчення св. Ієронима (403 р.) та участь наддніпрянців відразу після собору у "повстанні за православ"я" під проводом намісника Фракії Віталіана (513-514 рр.). Стаття містить новий слід подій і аргументи до висновку, що ми все ще - у& колі того світогляду предків.
The linguistic evidence of contacts of the Early Christian time between the Middle Dnieper region and Syria is highlighted. Found Aramaic Prototypes of such loanwords as Ukr. han"ba, shana, lylyk-nichka, norytsia, spyz&harnia, saraka. It is shown that they are connected by means of realities designated by them with the wandering Syrian Monks-Sarakots (IV-VIth c.). These contacts get specific localization in persisted toponyms in Ukraine Sorokotychi, Rakhvalivka, Tr&ypillia, Khalepya, Zoziv, Oskolonivka, in Ukrainian family names Sorokotiah, Rukhaylo, Zoza, Skolonets" etc. Now, the repeated spatial closeness to the already studied toponyms of a new "pattern" of names is revealed. Their bases are Sever(yn)-, Lady&h/zh-, Nastas/sh-, Melekh/sh-. The very fact of their relationship makes probable their prototypes: Syr. Severus "Cyrus the Great" (from Antiochia), ldqy, al-L?dhiq(iye) "Laodicea in Syria", "Anastasius I", malkoyo "melekites". All these concepts are& connected not just by an epoch, but by a specific historical event, the Council of 512. Keywords: place names of Ukraine, linguistic contacts, arameisms, surnames, Syria, regionality, globalization, Laodice.ekites". All these concepts are connected not just by an epoch, but by a specific historical event, the Council of 512.
