Під гуркіт рашистської канонади дочитую ваговитий рукопис двокнижжя про Буковинський край 1940-80 років ХХ століття Миколи Тимошика - відомого огієнкознавця, просвітянина. Своєрідний дотик до твоєї душевної автентичності, ідентичності, первинності, зачепивши потаємне, задавнене, зболене. Обидві книги до людей ще «не вийшли». Однак про них необхідно «дещо» сказати вже зараз. Як і про кожну вартісну Книгу, оскільки людство (за Цвейгом), щоби вберегти себе, вижити й розвиватися, то нічого достойнішого, аніж Колесо і Книга, так і не придумало за всі свої часи. Отож, написання ним двокнижжя (Книга 1: Змосковлення Буковини (1940-1980); Книга 2: Журналістика Буковини тоталітарної доби (40-80 роки ХХ ст.) на основі документів чернівецьких архівів та матеріалів преси засвідчує про сутнісну міждисциплінарність цієї нетривіальної й суспільно затребуваної роботи. Саме її зміст, структура, підходи до оцінок і висвітлення подій, персоналій, фактів та культурно-історична, етична, політична, світоглядна зорієнтованість автора об’єктивувати суспільні реальності окреслюють ті якісні характеристики автора, що уможливлюють пошук істини, історичної правди.
