В результаті анкетування, більшість (75,75%) респондентів-мешканців РЗТ, які народилися до аварії на ЧАЕС, відповіли, що вже мали захворювання до аварії на ЧАЕС. У післяаварійний період 81,01% опитуваних цієї групи вказали на погіршення та різке погіршення здоров’я. Майже половина респондентів (40,86 %) пов’язували втрату свого здоров’я з впливом негативних факторів, з них 26,78% зазначили погіршення стану здоров’я через соціально-побутові та професійні фактори, і тільки 14,08% – через аварію на ЧАЕС. Значна кількість опитуваних (39,43%) вказували на «інші фактори» або відповіли «не знаю». Проживання на радіоактивно забруднених територіях, як чинника розвитку тривожності, емоційної напруженості, погіршення свого стану здоров’я, рідних, дітей, онуків втеперішній час та у майбутньому, вважали лише 24,57% респондентів. Частина мешканців (21,99%) не пов’язували погіршення свого здоров’я з проживанням на РЗТ. Дієвими заходами, які можуть сприяти покращенню психосоматичного здоров’я, 44,45% мешканців, народжених до аварії, вважали регулярне стаціонарне, санаторно-курортне лікування, дієтичне харчування, лікувальну фізкультуру.
Більшість мешканців, народжених після аварії (62,64%), оцінили свій стан здоров’я на «відмінно» та «добре». Частина респонден&тів (33,59%) вказували на задовільний стан здоров’я, незначна частка (3,79 %) – на погане здоров’я (проти 60,10 % та 26,86% відповідно серед народжених до аварії). Більша половина народжених після аварії зазначила, що проживання на РЗТ не впливає на &їхній стан здоров’я. Серед соціальних заходів, які можуть запобігти погіршенню стану здоров’я та розвитку захворювань, половина опитаних (49,9%) відзначили тривалий відпочинок і заняття спортом. Майже половина мешканців в обох групах не знали або вка&зували на інші медико-соціальні заходи для відновлення та збереження свого здоров’я. Аналіз результатів соціально-психологічного опитування мешканців РЗТ показав, що психоемоційний стан, народжених до аварії на ЧАЕС, у після аварійний період був знач&но гірший, а саме погане самопочуття, підвищення тривожності, нервова напруженість порівняно з народженими після аварії. Висновки. 1) Дані анкетування психоемоційного стану мешканців РЗТ, народжених до аварії на ЧАЕС, свідчать про підвищення у них тр&ивоги та напруженості порівняно з народженими після аварії. 2) Необізнаність мешканців РЗТ щодо негативного впливу довготривалого іонізуючого випромінювання, навіть у малих дозах, на стан здоров’я призводить до неадекватного оцінювання загроз та ігно&рування правил поведінки та проживання в цій місцевості. Це свідчить про недоліки в просвітницькій роботі серед постраждалих.
