Майбутнє досліджень, розробок та інновацій. Чому не маємо розуміння, що наука може зміцнювати обороноздатність, і чи варто створювати новий орган, де наукових лідерів оцінюватимуть посередності?
На початку липня, згідно з законом, закінчився чотирирічний термін повноважень 12 з 24 членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. «Під завісу» на засіданні 1 липня НК ухвалив «Пропозиції щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій», які було надіслано до органів влади. Дехто з колег-науковців поставився до цього 11-сторінкового документа дещо скептично: мовляв, НК — не орган влади, який напряму ухвалює якісь управлінські рішення. Я такого легковажного ставлення не поділяв би... Зараз уже ясно, що влада прагне швидких і рішучих реформ у сфері освіти і науки. Профільний віцепрем’єр Михайло Федоров уже презентував бачення чергових реформ в освітянській сфері. Оголошено про роботу над аналогічним документом у сфері науки. А голову НК, членкора НАН, фізика-теоретика Олексія Колежука навіть журнал Nature позиціонує сьогодні як «одного з головних радників уряду в сфері реформування наукової галузі». Отже, не виключено, що саме скріплені його підписом пропозиції (у повному вигляді чи вибірково) й буде покладено в основу майбутніх реформаційних рішень уряду й парламенту.
