У сучасному світі, де війна та конфлікти залишаються невід"ємною частиною міжнародної політики, адаптація військовослужбовців до екстремальних умов воєнних дій є ключовою проблемою, яка вимагає постійного вдосконалення та пошуку нових підходів. Дання стаття присвячена висвітленню проблем адаптації військовослужбовців до екстремальних умов воєнних дій. Проведено теоретичний аналіз актуальних досліджень американських вчених, присвячених пошуку нових підходів до удосконалення процесу адаптації військовослужбовців. Виділено та проаналізовано два основні сучасні підходи, які розглядають психологічну адаптацію військовослужбовців як елемент більш широкого поняття адаптації військових підрозділів. Одним з них є підхід, який базується на розумінні психологічної адаптації як процесу, який передбачає активну взаємодію між військовослужбовцем та середовищем. Другий підхід розглядає адаптацію як комплексний процес, який включає в себе не тільки психологічний аспект, а й фізіологічний, соціальний та культурний. Проведено емпіричне дослідження адаптивності військовослужбовців ЗСУ за допомогою методики «Адаптивність-200». Результати проаналізовані та описані, надано рекомендації щодо удосконалення кожного елементу процесу адаптації. Для того, щоб отримати біль&ш повну картину процесу адаптації, було проведено інтерв’ю з військовослужбовцями, які знаходилися в зоні проведення АТО. Результати дослідження показали, що факторами, які негативно впливають на процес адаптації, є нестача якісного харчування, недос&татність води та інші ресурси, постійні нічні обстріли та високий рівень стресу. Одним з головних факторів, який позитивно впливає на процес адаптації, є підтримка з боку родини та близьких людей. Військовослужбовці, які мали можливість зв’язуватися &з рідними, друзями та близькими по телефону або Інтернету, відчували більшу підтримку та мотивацію для виконання своїх обов’язків. Виокремлено потенційні напрямки досліджень феномену адаптації.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
