Присвячено дослідженню тлумачення пратьякша в першому розділі першої частини "Ньяя-сутра", що стало визначальним ґрунтом для усієї подальшої історії розвитку цього поняття у вченнях ньяїків та їхньої полеміки з опонентами. Застосовано методи етимологічного та контекстуального аналізу, окреслено ключові змістові конотації пратьякша та розкрито головні питання його інтерпретації та перекладу. Перший розділ першої частини "Ньяя-сутра" – системне ядро твору загалом, тому його ретельне дослідження має першочергове значення як для реконструкції вчення даршани Ньяя, так і для з"ясування специфіки актуалізації представлених у цій частині тексту лексем, у філософському дискурсі Індії загалом. Однак лаконічність обраного для аналізу тексту відкриває досить об"ємну перспективу різних інтерпретацій та формує низку відкритих питань. Тривалість традиції коментарів, присвячених "Ньяя-сутра", є свідченням важливості цього твору і складності реконструкції його змісту. Відкриті питання, актуалізовані в процесі цього дослідження, не лише мають стати основою для подальших розвідок, але й розкривають специфіку проблематизації пратьякша у філософському дискурсі Індії. З"ясовано, що дослідження поняття пратьякша в ученні даршани Ньяя передусім вимагає аналізу таких пон&ять: прамана, індрії, манас, артха, джняна, буддгі. Висловлено припущення, що прамана пратьякша – це радше "ситуація" здобуття знань, які відповідають критеріям істинності, аніж просто "знаряддя пізнання" або "здатність до пізнання", тому простий пер&еклад її як "сприйняття" видається недостатньо обґрунтованим. Визнано, що відкритим і нагальним для подальших досліджень є питання, чи кожен контакт між індріями і артхою обов"язково приводить до формування джняна, що відповідає критеріям: ав"япадешь&ям ("таке, що передує визначенню і висловлюванню"), ав"ятірекав"ябгічарін ("таке, що є ясним, чітким, несуперечливим і стійким"), в"явасаятмака ("таке, що є інтенсивним, яскравим і сповненим енергії"). Важливими визначено питання, чи можливо говорити& про контакт індрій, у значенні простого переліку емпіричних органів чуття (зору, слуху, дотику, смаку, нюху), з артха без посередництва манас, а також – як витлумачити можливу роль західного концепта "свідомість" у цьому процесі.
The Article is con&cerned with the investigation of interpretation of the concept "pratyak?a" in the first chapter of the first part of "Nyaya Sutras", which became the determining ground for the entire subsequent history of the development of this concept in the teach&ings of the adherents of this philosophical school and their polemics with opponents. The methods of etymological and contextual analysis are applied, the key meaningful connotations of "pratyaka" are outlined, and the main issues of its interpretati&on and translation are revealed. The first chapter of the first part of "Nyaya Sutras" is the systemic core of the work as a whole, therefore its thorough study is of primary importance, both for the reconstruction of the teachings of Nyaya darshan, &and for clarifying the specifics of the actualization of the lexemes presented in this part of the text and in the philosophical discourse of India as a whole. However, the brevity of the text chosen for analysis in this article opens a rather compre&hensive perspective of different interpretations and creates a number of open questions. The duration of the tradition of comments dedicated to "Nyaya Sutras" is an evidence of the importance of this work and the difficulty of reconstructing its cont&ent. The open questions actualized in the process of this study should not only become the basis for further investigations, but also reveal the specifics of the problematization of "pratyak?a" in the philosophical discourse of India.
The article re&veals that the study of the concept of "pratyaka" in the teaching of Nyaya darshan, first of all, requires the analysis of the following concepts: pramaa, indriya, manas, artha, jnana, buddhi. The article also suggests that "pramana pratyaka" is rath&
