Досліджено філософський слововжиток термінів "вартість" і "цінність" в українській мові. Доведено, що він потребує свого принципового й концептуального філософського прояснення. Виявлено, зокрема, що невиправдано та недоречно поширеним в українській побутовій і науковій мові є вживання терміна "цінність", тоді як українська мова має також термін "вартість" та похідні від нього, які позначають сферу значущості, яка є базовою щодо будь-яких можливих цінностей. Зроблено висновок, що українська мова як мова філософії має свій потенціал, який щодо категорії "вартості" та підпорядкованого йому поняття "цінності" виявляється багатшим, аніж потенціал давніших і найбільш визнаних мов філософії. Ідеться про розрізнення трьох типів вартостей: безумовні, умовні та від"ємні вартості. Визначено, що умовні вартості в певних дослідницьких ситуаціях можуть іменуватися цінностями, водночас доведено, що безумовні та від"ємні вартості цінностями не можуть бути, тому треба переосмислити використання термінів "вартості" та "цінності" не лише у спільній для всякого знання царині філософії, а й у спеціальних царинах окремих гуманітарних, соціальних та інших наук. У кожній такій царині таке переосмислення може приводити до різних контекстуальних термінологічних рішень, о&днак запропоновано послідовно дотримуватися загального принципу розрізнення термінів "вартості" і "цінності".
The philosophical usage of the terms "value as worth" ("vartosti") and "value as costs" ("tsinnosti") in the Ukrainian language has been st&udied. It is proved that it needs its fundamental and conceptual philosophical clarification. It was revealed, in particular, that the use of the term "value as costs" ("tsinnosti") is unjustifiably and inappropriately widespread in the Ukrainian eve&ryday and scientific language, while the Ukrainian language also has the term "value as worth" ("vartosti") and its derivatives, which denote the sphere of significance, that is basic to any possible values. It is concluded that the Ukrainian languag&e as a language of philosophy has its own potential, which in relation to the category of "worth" and its subordinate concept of "value as worth" turns out to be richer than the potential of older and most recognized languages of philosophy. It is ab&out distinguishing three types of values: unconditional, conditional and negative values. Conditional values as worth in certain research situations can be called values as costs, at the same time it has been proven that unconditional and negative va&lues cannot be values as costs, therefore it is necessary to rethink the use of the terms "value as worth" ("vartosti") and "value as costs" ("tsinnosti") not only in the field of philosophy common to all knowledge, but also in special areas of indiv&idual humanitarian, social and other sciences. In each such area, such a rethinking can lead to different contextual terminological solutions, but it is proposed to consistently adhere to the general principle of distinguishing between the terms "val&ue as worth" ("vartosti") and "value as costs" ("tsinnosti").
