Українська літературна газета. Червень (№ 6). - Вишгород, 2023
Анотація:
У час збройного і цивілізаційного протистояння з ерефією, здається, вже всі притомні українці зрозуміли, що і спорт, і культура, і релігія - не за політикою, що не "какая разніца",якою мовою послуговуватися, до якої партії належати, до якої церкви ходити. Та, нажаль, ще багатьом, в тім числі і в найвищих ешелонах влади, бракує мовного розуміння. Про це засвідчує, зокрема, безперешкодна широкомасштабна діяльність в Україні відверто антиукраїнської московсько-ефесбешної церкви. Це ганебне явище фактично толерується владою, бо, бачте, церква у нас відокремлена (буцімто!) від держави. Але ж ніяк не відокремлені від держави громадяни України, які, схиливши голови, йдуть до московських попів, котрі затлумлюють розум і душу наївних українців, а зібрані від них пожертви справно переправляють до ворожої москви. Ці наші громадяни, по суті, віддані на поругу ворожій ідеологічній інституції, що формує із своїх прихожан бездумних рабів «русского міра».
