Польща, Німеччина, Швейцарія, Франція, Ісландія, Велика Британія, Шотландія... Наталія Московець зі своїми колегами-перекладачами на відеозв’язку з Європою 24/7. Вона — одна з небагатьох фахівців в Україні, які володіють зворотним перекладом жестовою мовою. Одразу пояснює: одна справа — розуміти жестову мову, коли людина користується нею у спокійній обстановці, а зовсім інша — у стані стресу. Сьогодні, коли широкомасштабне вторгнення росії зірвало з насиджених місць мільйони українців, саме ті, хто не чує, зіткнулися за кордоном з найбільшими викликами. Де, у кого їм шукати допомоги? Наталія — керівниця полтавської громадської організації «Перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю «Міст». І саме до неї першої звернулися українські біженці з порушенням слуху, які опинилися в Польщі. — У таборах біженців надавали послуги перекладачів жестової мови, однак українці її не розуміли, — розповідає жінка. — Адже це тільки на перший погляд здається, що жестова мова інтернаціональна, а насправді в кожного народу вона має багато нюансів. На жаль, деякий час у біженців з порушенням слуху єдиним органом сприйняття залишались очі.