Насправді, окрім імені – Анатолій Григорович Погрібний (1942–2007) – у нього було багато імен: “народний професор”, “лицар української ідеї”, “кумир думаючих студентів”. Причому так його називали ще за життя. І в цьому не було перебільшення чи екзальтованості. Він і справді був професором з народу, вірним лицарем українства та кумиром студентів. Колеги по Укрінформу, кому пощастило «ходити на Погрібного», й зараз із блискучими очима згадують його лекції... Та спочатку про народність професора – не удавану, химерну, а воістину правдиву. З грудня 1970 р. — старший викладач, з 1976 р. — доцент, з 1983 р. — професор факультету журналістики; у 1983–92 роках — завідувач кафедри історії літератури і журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. У 1981 році захистив докторську дисертацію на тему: «Проблема художнього конфлікту в теорії і практиці сучасної прози». Академік, доктор філологічних наук, професор (1984). Перший заступник Міністра освіти України, заступник Голови Комісії України у справах ЮНЕСКО (1992–1994). Радник Прем"єр-Міністра України (1999—2001).
