Статтю присвячено аналізу сутнісних характеристик реалії втрат у навчанні крізь призму досліджень у вітчизняному та міжнародному наукових просторах. З"ясовано, що повномасштабна війна РФ проти України загострила проблему навчальних втрат учнів, що і такінтенсифікувалася внаслідок пандемії COVID?19. Проведено аналіз сучасних досліджень з проблематики навчальних втрат українських (Державна служба якості освіти України, Український центр оцінювання якості освіти, центр Cedos, Міжнародний фонд "Відродження") та міжнародних (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світовий банк) організацій. З"ясована, що в англомовному просторі для позначення реалії втрат, що пов"язані з освітнім процесом, переважно використовуєтьсся термін "learning losses", що українською мовою доречніше інтерпретувати як навчальні втрати. Визначено, що під цим поняттям зарубіжні дослідники розуміють зниження рівня знань і навичок учнів. Встановлено два типи навчальних втрат, а саме "забування" (втрата раніше набутого знання під час навчання) та "втрачене" навчання (очікуване навчання, яке не відбулося/ не відбувається з причин неможливості забезпечити очне навчання). Здійснено порівняльний аналіз суміжних з навчальними втратами понять, а саме: навчальна прогалина/розрив, прогалина/розрив у досягненнях, п&рогалина/розрив у можливостях, незавершене навчання. Зроблено висновок, що в Україні освітні і навчальні втрати є комплексними, і охоплюють окрім типових (сезонних перерв у навчанні в рамках формальної освіти (літні канікули), відсутність на заняттях&, неефективне викладання, незаплановане призупинення навчального процесу впродовж тривалого часу через пандемія COVID?19), втрати, що викликані воєнними діями (руйнування, пошкодження, закриття, переміщення навчальних закладів, відсутність електроене&ргії та інтернету, недостатність навчально-методичного забезпечення, психологічні травмами). Навчальні втрати притаманні також учням поза межами України, що спричинено недостатнім рівнем володіння мовою країни перебування, і як наслідок - неефективно&ю інтеграцією в навчальний процес. Все вищезазначене вимагає осмислення та пошуків спільного бачення освітніх і навчальних втрат з метою розроблення інструментів їх вимірювання з урахуванням міжнародного бачення та механізмів їх подолання.
