У статті розглянуто ключові напрями застосування механізму державно-приватного партнерства у системі вищої освіти у контексті подолання наслідків збройної агресії проти нашої держави. Обгрунтовано, що поряд із об"єктивними причинами, проблеми освітньої системи зумовлені також недостатнім розвитком державно-приватного партнерства у цій сфері. Відзначено, що поглиблення співпраці між закладами вищої освіти та бізнесом важливе не тільки з позицій участі недержавного сектору у післявоєнному відновленні закладів вищої освіти та освітньої інфраструктури, але й у контексті модернізації змісту навчання та цифровізації освітніх послуг, відродження науки в університетах, продукування інновацій та комерціалізації науково-дослідних робіт, зменшення негативного впливу війни на соціальне становище педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти.
