У статті проаналізовано поетичний доробок представників української діаспори в Італії - унікальне явище, яке не вкладається в рамки індивідуальної літературної творчості, оскільки у більшості творів виразно проявляється передовсім масова, а не індивідуальна свідомість. Прояви традиційної народної культури у поетичній творчості українських заробітчан помітні на всіх рівнях: жанровому, формально-змістовому, тематичному, образно-поетичному. Спостереження над тематикою і поетикою цього доробку проілюстровано прикладами, на думку авторки, найбільш типовими і характерними. У досліджуваному матеріалі виразно простежуються світоглядні та ментальні стереотипи української народної культури, які при своєму функціонуванні у чужоземному контексті, зазнають як змістових, так і формальних трансформацій. Авторка вважає, що цей пласт духовної культури українського народу належить водночас його історії, етнографії та фольклорному світові і тому повинен бути всебічно досліджений і вписаний до загальноукраїнського культурного простору.
