Мета статті – здійснити аналіз особливостей впровадження політики інклюзивності та доступності в процесі відновлення та розвитку громад та територій України. Застосовані методи дослідження: теоретичні – аналіз наукової літератури, з питань впровадження інклюзивності та доступності та його вплив на якість життя населення; узагальнення та систематизація отриманих результатів теоретичного аналізу з метою обґрунтування важливості зміни підходів до розвитку громад та територій. Емпіричні методи – спостереження, контент аналізу анкет зворотного зв’язку учасників навчальних програм. Здійснено теоретичний аналіз впливу впровадження інклюзивності та доступності територій та просторів на рівень суб’єктивного благополуччя людини; визначаються типові перешкоди, що виникають у процесі впровадження архітектурної доступності; актуалізується важливість перегляду та зміни підходів до впровадження доступності та інклюзивності в просторі громад і територій – від орієнтації на середньостатистичного «безособового» користувача до розуміння різноманіття громади та врахування потреб кожного. Авторами наводиться структура семінарів для підвищення рівня професійної компетентності фахівців, відповідальних на рівні громади за її інклюзивний розвиток та відбудову.
