Донбас як початок кінця окупантів. Після перемог під Сталінградом у вищих військових колах обох воюючих країн зрозуміли: тепер черга Донбасу, який ось уже два роки був повністю окупований. Націлюючи війська у напрямку Донбасу, Генеральний штаб провів перегрупування наявних і резервних сил, створивши чотири фронти, які назвав дуже промовисто — Українські. У відповідь німці намертво вчепилися у села й міста Донбасу, а стратегічно важливу місцевість перетворили на укріпрайони — з дотами, дзотами, шарами колючого дроту. Воно й зрозуміло: ворог розцінював Донбас як багатюще джерело постачання вугілля, продукції металургії, дешевої робочої сили. Виходячи з цього, ворог утримував тут велике військове угруповання — понад 20 великих з’єднань, 1-шу танкову та 6-ту польову армії. А на підступах до Донбасу фашисти спорудили потужні лінії оборони у кілька смуг глибиною до 90 кілометрів, передній край, що проходив по річках Сіверський Донець та Міус, був прикритий дротовими загородженнями й мінними полями, усі інші населені пункти були перетворені на потужні вузли опору.
Тепер вже не турки, не фашисти, а рашисти принесли в Крим війну, відтак півострів мілітаризований і понині, а підпорядкований рашистам Чорноморський флот несе загрозу не лише Україні, а й ус&ім країнам Чорноморського басейну.
