Грицько Бойко беззаперечно – найуспішніший із українських поетів, які пишуть для дітей. Ще за життя загальний наклад його книжок становив близько 20 мільйонів примірників, твори мали широкий розголос, постійно перекладалися, звучали по радіо і з телеекранів. Та головне – маленькі читачі обожнювали «Дядька Вереду», пізнавали на вулиці, знали напам’ять вірші, писали тисячі листів, запрошували в сотні шкіл і дитбудинків. У драматичні реалії повоєнних буднів маленьких «будівників комунізму» поет замість закликів і патетики імперських ідеалів приніс щиру радість та всеперемагаючий дитячий сміх. Так і залишається ось уже сто років найбільше читаний дитячий поет України без жодної! літературної відзнаки. Нагороджений лише медаллю ім. А. С. Макаренка «за багаторічну роботу в області літератури…». Серед улюблених жанрів у творчому арсеналі поета вірш, билиця, смішинка, безконечник, загадка, віршовані казка, поема, п’єса, а також вигадані ним веселинка та скоромовка-спотиканка. Хоча сам Грицько Пилипович частонаголошував: «…наша спеціальність: ПОЕЗІЯ. А поезія повинна бути в усіх жанрах…».
