Наприкінці 2020 р. вийшла книга Валентина Северинюка "Отак ми дружили з Москвою" (Северинюк В.М. Отак ми дружили з Москвою: поема-хроніка. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2020. - 168 с.). Це твір про передумови російсько-української війни, що спричинена, на думку автора, у тому числі й історичними прецедентами політичної та морально-психологічної агресивності офіційної Москви упродовж віків її історії. У поемі наведено факти дискредитації російською владою українських політиків, зневаження історико-культурних, ментальних відмінностей між "великоросами" та "малоросами", штучної асиміляції українського населення у XVII- XX століть. Твір унікальний не лише тим, що написаний по гарячих слідах воєнних 2014-2016 рр., а й тим, що містить понад 200 коментарів та інших приміток до поетичного тексту. Написання книг у жанрі поетичної документалістики (як його визначає сам автор) вже стало своєрідною ознакою літературного стилю В. Северинюка. В.М. Северинюк - поет і науковець: доктор політичних і кандидаті історичних наук, професор. Звертаємося до нього з проханням дати коментар до опублікованої поеми-хроніки. Твір охоплює історичний період від початку XIII ст. (розпад Старокиївської руської держави, польсько-литовський час, козаччина) — до початку X&XI ст. (розвал СРСР, пострадянські перетворення, збройна агресія Росії проти України). Провідна тема усіх подій — суспільно-політичні та культурно-духовні виміри українсько-російських відносин. Внутрішню будову поеми визначають 40 розділів-віршів, ко&жен з яких має емоційно-наголошене закінчення-рефрен: «Отак ми дружили з Москвою…». У книзі цитовано та використано багато документальних джерел і досліджень.
